Вже третій рік поспіль в нашій школі свято проходить в один день зі святом
Останнього дзвоника. Все проходить дуже "МИМИМИШНО" - пісні, сміх,
спогади, побажання вчителів, сльози батьків..., шашлики.... і ніякого пафосу.
Атестати діти отримають в офіційній формі за присутності батьків та вчителів
наприкінці червня.
Батьки і школярі все частіше замислюються, чи варто
віддавати стільки грошей за один вечір.
Банти, кульки, зворушлива музика, посиденьки у вузькому дружньому колі або ж
лімузини, поїздки нічним містом та виступи пафосних артистів – атрибути
яскравого випускного різняться в залежності від фінансового становища батьків.
Неабияк роздуті бюджети урочистостей по закінченню школи все частіше змушують
дорослих відмовляти дітям у святі. І справа не тільки в тому, що деякі сім'ї не
в змозі витримати фінансовий тягар випускного, а в тому, що все частіше
задаються питанням, а чи варто?
Щороку думки про те, як святкувати випускний і чи варто його святкувати
взагалі, кардинально відрізняються.
Хтось воліє святкувати перехід у доросле життя після всіх випробувань і
тестування, інші ж хочуть відзначити радісну подію в один час з останнім
дзвоником – у кінці травня. Після подій на Донбасі батьки нерідко відмовляються
від гулянь випуску. Деякі вважають, що замість витрат на свята можна віддати
гроші на ту ж благодійність і принести більше користі, інші впевнені, що
випускний – дуже унікальна подія, щоб їм жертвувати. Хоча випускний – це свято
для самих школярів, зробити його дорожче і пафосне хочуть самі батьки.
Святкувати – варто. Просто кожен в поняття свято вкладає свій сенс. Свято – це
не обов'язково парад марнославства і змагання, у кого плаття крутіше і ресторан
гламурніше.
