Загиблим в АТО

На вулиці «Відкриття меморіальної дошки»

Шановні  учні, колеги, гості, рідні!   Сьогодні  ми зібралися  разом,  щоб  вшанувати  пам’ять   Михайла Добролєти – нашого  земляка,   випускника нашої школи 2010 року, який загинув 23 лютого 2017 року, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України.

Урочистий мітинг з нагоди відкриття меморіальної дошки оголошується відкритим

(звучить гімн)

Стій … зупинись …ніколи не проходь байдуже повз гранітної стіни на якій кровавими буквами вписані імена тих, хто помер на полі болю…Зупинись … постій  мовчки… згадай…

Сьогодні на нашу рідній землі лихо -  біль утрат в зоні АТО. Більше трьох років  ми не можемо спати спокійно: знову гинуть найкращі українці, цвіт нації. Серед них – наші земляки, які не задумуючись пішли боронити кордони держави.

Сьогодні, коли Україна потопає в сльозах від горя, з болем у серці говоримо: «Ми не тільки не хочемо війни, а просимо Бога зробити так, щоб вона нарешті закінчилася. Ми віримо в це!»

Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме тут всі її вояки

Схід країни від зла захищали,

Бились на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливали.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддали найцінніше – життя,

України найкращі сини!

Багатьом із них, на жаль, не судилося повернутися живими. Вони полягли навіки. Серед них випускник нашої школи, випускник 2010 року - Михайло Добролєта, який загинув 23 лютого 2017 року в районі Авдіївки на передових позиціях Збройних Сил України посмертно нагороджений

______________________________________________________________

Запалим свічку й тихо пом’янемо
Героїв тих, що бились за свободу.
А ворога назавжди проклянемо,
За те, що відібрав він цвіт народу.

Сьогодні Україна вся в плачу,
По всіх усюдах б’ють церковні дзвони.
Запалим в кожнім домі ми свічу.
І всі разом підійдем до ікони.

Помолимось за тих, хто ради нас,
Йшов крізь вогонь і знищував гармати.
Когось забрала куля, когось убив фугас,
І не одна ридає зараз мати.

Запалим на вікні вогонь скорботи
За тих Героїв, що не впали духом.
І не дали країну побороти.
Нехай же Вам земля всім буде пухом.
Просимо вшанувати пам'ять загиблого, запаливши свічки та  викласти із них серце пам’яті.

Звучить музика «Мамо,не плач…», учні ставлять свічки.

Роки…Скільки б їх не минуло, не зітруться імена тих, хто не повернувся з АТО. Схилимо ж голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя.

Хвилина мовчання

(хронометр)

Учасниками сьогоднішніх урочистостей, окрім учнівського та  педагогічного колектив, є рідні, друзі, військові колеги Михайла, представники органів міського самоврядування­­­­­­____________________________________________

До слова запрошується ______________________________________________

До слова  запрошується _____________________________________________

Слово надається класному керівникові

До слова запрошуються однокласники

Спасибі вам,дорогі батьки, за сина-героя.

Право відкрити меморіальну дошку надається __________________________

__________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________

Леся Горова «Героям Слава»

Як шкода тих, кого забрали небеса,
Кого вiйна в безсмертнi списки записала,
Хай згасла свiчка, але пам'ять не згаса,
Бо нас життям вiд смертi захищали.
Поклiн вам низький, любi, до землi,
За те, що нам дали можливiсть жити,
За те, що не здалися у вогнi,
Навчили Україну нас любити.

Тобі я дякую, герою, за майбутнє,
тобі вклоняюся я низько й до землі,
бо тільки твої незліченні муки
припинять війни. Дякую тобі!!

За мирне небо і за безмежне поле,
за все оте, що бачу я щодня,
за смуток, радість і за пусті тривоги,
за щастя, безтурботні дні та от-таке життя.

Тобі я дякую, герою, за майбутнє,
за твою честь, відвагу та знання,
бо через тебе Україна знову стане вільна.
Тобі я дякую, герою, за життя!

Допоки ми живі - житиме пам’ять про наших героїв. Михайло Добродєта з меморіальної дошки щодня зустрічатиме і проводжатиме поглядом учнів, нагадуватиме кожному з нас, що він поклав життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні.

На цьому мітинг, з нагоди відкриття пам’ятної дошки на честь випускника нашої школи, загиблого в антитерористичній операції, оголошується закритим.

(звучить гімн)

Дякуємо, що були сьогодні з нами.

Хай живе Україна!!!!!!!!!!!Слава Україні – Героям слава!!!!!!!!!!!!!

Леся Горова «Героям Слава»

«Пам'ятати героїв – наш священний обов’язок»

27 років Україна не знала війни. Наш народ пишався тим що у буремні 90 – ті, Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер.

Ще 3 роки тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій.

Ще 3 роки тому ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту.

Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – хлопці що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі які в мирний час повертають поранених з того світу, волонтери на плечах яких тримається наша армія.

Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням - це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини, а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.

Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, дивлячись їм у вічі, ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі.

В результаті бойових дій в Україні загинули більш ніж 3000 людей (і це лише офіційні данні про тих кого вдалося ідентифікувати та захоронити), в тому числі  діти. Поранення отримали близько 10000 людей. Солдати добровольчих загонів та регулярної армії віддали життя за кожного з нас!

Не обійшла біда і Палоград. 23 лютого 2017 року загинув Михайло Добролєта, випускник 2010 року нашої школи.

Роки…Скільки б їх не минуло, не зітруться імена тих, хто не повернувся з АТО. Схилимо ж голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя.

Хвилина мовчання (хронометр)

Кл.кер:

У нашій памя’ті Михайло Добролєта залишиться не лише гарним сином, чудовим другом, товаришем, а й хорошим учнем.

Пам'ять! Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву.

Найвищою нагородою тих, хто уцілів, -  є життя, а для загиблих – пам'ять. І на світлу пам'ять нашого випускника Михайла Добролєти, який загинув захищаючи державність та територіальну цілісність України під час проведення антитерористичної операції на Донбасі, ми хочемо посадити цей кущ калини, як символ мужності та незламності духу нашого народу. Право посадити кущ пам’яті надається _______________________________

________________________________________________________________

Пісня «Кукушка»

Пливуть гроби по морю, як човни –

По морю рук, по морю сліз і гніву.

Пливуть в човнах розтерзані сини

На хвилі молитов і переспіву.

Так ніби в жилах замерзає кров,

А потім б’є у скроні голос крові

За тих хто тихо жив, а відійшов

У дзвонах слави праведним героєм.

Пливуть човни, гойдає кожну лодь

Людська долоня, тепла і тремтяча,

Човнами править втішений Господь,

А серце розривається і плаче.

І кожна мати плаче, і пече

Їй кожна рана у чужого сина.

Стоїть Донбас і Львів – плече в плече

І разом з ними плаче Україна.

Нехай же вам, герої, віддає

Святий Петро ключі від того раю,

Де убієнний ангелом стає,

Бо він герой. Герої не вмирають.

Герої не вмирають. Просто йдуть

Із поля бою – в небо. В лицарі – зі смерті.

Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть….

Героям слава – вписано у серці.

Хай живе Україна!!!!!!!!!!!Слава Україні – Героям слава!!!!!!!!!!!!!

Леся Горова «Героям Слава»